Корупційний тиск у земельній сфері агросектору продовжує знижуватися

У 2025 році лише близько 14% представників мікро-, малого та середнього агробізнесу повідомили, що мали справу з корупційними проявами. Для порівняння, на початку 2021-го подібний досвід мали 24% респондентів.

За результатами опитування підприємців, у 2024 році 27,9% учасників дослідження заявили про випадки корупції в галузях будівництва та земельних відносин. У 2021 році таких було 32,5%.

Фахівці пов’язують позитивну динаміку насамперед із впровадженням земельної реформи. Зокрема, зняттям мораторію на продаж і зміну цільового призначення ділянок, запуском ринку землі та відкритих земельних аукціонів, тимчасовим припиненням безоплатної передачі земель під час воєнного стану, а також масштабною цифровізацією державних послуг, що стосуються роботи Державного земельного кадастру.

Опитування також показують, що найбільше корупційних ризиків бізнес відчуває під час оформлення права власності чи користування земельними ділянками. Саме тому вже четвертий рік найпроблемнішими інституціями підприємці вважають органи місцевого самоврядування — сільські, селищні та міські ради, які ухвалюють відповідні рішення.

У НАЗК наголошують, що корупція в земельній сфері є наслідком глибоких системних недоліків, які потребують таких самих системних змін. Для досягнення відчутного і довгострокового антикорупційного ефекту необхідно продовжувати реформування галузі, вдосконалюючи процедури, автоматизуючи процеси, розширюючи цифрові сервіси та підвищуючи прозорість. Ключові пропозиції будуть включені до проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.

Водночас у відомстві підкреслюють, що земельні питання залишаються політично чутливими та складними. Тому для подальшого зменшення корупції потрібна спільна робота парламенту, уряду, бізнес-спільноти, експертів і міжнародних партнерів. Не менш важливою є зважена та послідовна комунікація, особливо в питаннях, які викликають високий суспільний резонанс.