Тіньовий ринок сільськогосподарських земель значно скоротився

Численні «сірі» схеми, що протягом десятиліть спричиняли значні втрати для державного бюджету, в останні роки суттєво зменшилися завдяки спільним діям парламенту, аналітиків та бізнесу.

Динаміка зниження тіньових доходів:

Зловживання при стягуванні податку на додану вартість (так звані «скрутки ПДВ») приносили втрати: у 2020 році — 24-30 млрд грн, у 2022 році — 16-20 млрд грн, а у 2023 році — 15-18 млрд грн. Переміщення прибутків до офшорів, а також зловживання міжнародними угодами (treaty shopping), обійшлося державі у 2020 році — 15-35 млрд грн, у 2022 році — 13-28 млрд грн, а у 2023 році — 9-11 млрд грн. Тіньовий ринок оренди земель, що приносив втрати: у 2020 році — 10-21 млрд грн, у 2022 році — 5-6 млрд грн, а у 2023 році — 1-2 млрд грн. Контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами: втрати у 2020 році склали 38-43 млрд грн, у 2022 році — 46-51 млрд грн, а у 2023 році — 35-40 млрд грн. Втрати вказані у фактичних цифрах без урахування інфляційних факторів. Тому у відсотковому відношенні до ВВП падіння тіньових схем може бути ще більш помітним.

Однак є і негативні тенденції, коли окремі схеми демонструють зростання. Наприклад:

Порушення митних правил (маніпуляції з вартістю товарів на митниці, зловживання митними пільгами, «поштова» та «транзитна» схеми, схема «мурахи») і контрабанда: втрати у 2020 році — 70-120 млрд грн, у 2022 році — 80-150 млрд грн, а у 2023 році — 120-167 млрд грн. «Сірі» зарплати (виплата у конвертах) призвели до втрат: у 2020 році — 110-150 млрд грн, у 2022 році — 70-110 млрд грн, а у 2023 році — 115-230 млрд грн (попередні дані, потребують уточнення). Варто зазначити, що обсяги втрат від «сірого» імпорту залежать від курсу гривні до іноземних валют, а «сірі» зарплати залежать від зростання середньої заробітної плати. Тому у відсотковому вираженні до ВВП обсяги цих схем останніми роками залишаються значними, хоча і стабільними.