Хто сплачує земельний податок за земельні ділянки, якщо вони належать дітям?

Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками земельного податку вважаються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також землекористувачі, які мають земельні ділянки у користуванні на правах постійного користування згідно з законодавством. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, а також земельні ділянки державної чи комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України, особа вважається неповнолітньою до досягнення нею вісімнадцяти років, а малолітньою - до досягнення нею чотирнадцяти років. Якщо дитина або особа з обмеженою дієздатністю не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Відповідно до пункту 99.2 статті 99 ПКУ грошові зобов'язання малолітніх або неповнолітніх осіб виконуються їх батьками, усиновителями, опікунами або піклувальниками до того часу, коли вони стають повнолітніми.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Хоча перелік осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначений у статті 281 ПКУ, привілеї для малолітніх або неповнолітніх дітей в цьому питанні не передбачені.

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у власності малолітніх або неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми або неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.